Вітаю Вас Гість

Вівторок, 19.03.2024, 09:29


Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Друзі сайту
Чорнухинська ЗОШ


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЕЦЬ СЕМЕН МИХАЙЛОВИЧ ШАХОВСЬКИЙ


Народився С.М. Шаховський ( справжнє прізвище, ім’я по батькові Гельфгот Шнеєр Меєрович) 1909 р. на х. Синяківщина в сім’ї механіка парового млина. Здобувши  освіту в Лохвицькому  комерційному  училищі (яке було реорганізоване в 1919 р. в трудову школу) юнак в 1923 – 1925 р. навчається в Харківській будівельній профшколі, працює на  швейній фабриці ім. Ю.Д. Тинякова.

    Бурхливе літературне життя Харкова 20-30-х років минулого століття зацікавило молодого сільського хлопця, то ж він  екстерном навчається в Харківському педагогіч- ному інституті, який закінчив у 1932  р. Цього ж року вступив на начання до аспіран- тури Харківського державного університету. Чимало років свого життя віддав викла- дацькій і науковій роботі : працював в  Інституті  літератури ім. Т. Г. Шевченка,  в Хар- ківському, Львівському університетах, Українському  поліграфічному інституті.

    Семен Михайлович – один із засновників кафедри видавничої справи та редагування Українського  поліграфічного інституту ім. Івана Федорова.

    30-річним його приймають до  Спілки письменників СРСР .

    Його творча  доля успішно почалася з виступів на сторінках літературно-мистецького і громадсько-політичного журналу ЦК ЛКСМ України " Молодняк, ( зараз "Дніпро") та " Критик”. Літературознавець досліджував широке коло проблем історії і теорії української літератури,  естетики.

    Значна кількість літературно-критичних праць присвячена вивченню творчості Т. Г. Шевченка : ”Великий революціонер-демократ"(1937), "Шевченко і російська літера- тура" (1939),  "Сто років "Заповіту "(1946), "Шевченко-драматург "(1949), "Шевченко – поет і мислитель "(1961),  "Огонь в одежі слова : Питання майстерності і стилю поезії Т. Г. Шевченка" (1964). Всього за 27 років підготовлено 9 досліджень про  Кобзаря.

    Літературознавець звертався також до творчості І. Я. Франка, Лесі Українки, В.С. Стефаника, П.Г. Тичини, П.А. Загребельного, Ю. К. Смо- лича, В. М. Сосюри, П. Й. Панча. Серед них : " Михайло Коцюбинський ", (1943),"Павло Тичина. Життєпис поета і громадянина "(1968), "Юрій Смолич "(1970), "Романи Павла Загребельного "(1974). Йому також належать праці з теорії літератури : "Історія української літератури. Короткий нарис.,"Літературні роди і види "(1958),  "Лірика і лірики "(1960),   "Критика і літературний процес (1976).

   С. М. Шаховський – автор підручника "Українська література” для 10 класу середньої школи, який витримав перевидання  з 1938 по 1959 р., упорядник  "Хрестоматії критич- них матеріалів про нову українську  літературу"( 1940), яка була також перевидана в до повненому вигляді в 1947-1949 р., книги  "Про Шевченка"(1939),

    Він був також редактором ряду книг, зокрема про творчість І.Франка, бібліографічно- го покажчика про М. Коцюбинського.

    Літературознавець входив також до складу редколегії журналу Слово і час ".

    Всього перу  дослідника  належить понад  20 книг,  чимало літературно-критичних статей в збірниках, періодичній пресі. Все це – наслідок любові до літератури, праце- любність.

    Творча літературознавча спадщина українського літературознавця сприяла розвитко- ві української літератури.

    Семен Михайлович  був  з-поміж  перших літературознавців і письмеників, поруч з М. Малиновською,  Л. Новиченком,  Л. Коваленком,  М. Бажа-ном, який  у відгуку  на роман  О. Гончара  "Собор " високо  оцінив  новий роман видатного українського пись- менника, відзначаючи його "велике інтелектуальне наповнення, пошуковість, дискусій- нійний план,  гостропроблемність і полемічність ", за що потім розплачувався.

    В силу певних обставин не завжди об’єктивно оцінювалися як його дослідження, так і  літературознавець не завжди об’єктивно рецензував і деякі твори.
   
В постанові  ЦК КП(б) У "Про перекручення і помилки у висвітленні історії українсь- кої літератури в "Нарисі  історії  української  історії" від  24 серпня 1946 р. вказувалося, що у "Нарисі історії української літератури”, виданим  Інститутом мови і  літератури  Академії  наук  УРСР його автори М. М. Ткаченко, С. І. Маслов, Є. П. Кирилюк,  І. І. Пільгук і С. М. Шаховський  ”перекрутили марксистсько-ленінське розуміння історії української літератури і подали її в буржуазно-національному дусі.
    Історія української літератури висвітлюється в "Нарисі” поза зв’язком з боротьбою класів, як процес ізольований від цієї боротьби. Автори "Нарису” ігнорують  класову  боротьбу,  як основний закон  розвитку  класового суспільства, і замість цього надають вирішальну роль в розвитку творчості письменників національному моментові."

    Помер відомий літературознавець 16 червня 1984 р. Похований на Лісовому  кладо-  вищі в м. Києві. На могилі пам’ятник : прямокутна стела з чорного граніту, на якій ви- гравірувано зображення розкритої книги, портрет і напис : "Профессор Шаховский Семен Михайлович. 20.У.1909. – 16.У1.1984 ".

    На жаль, на батьківщині він залишається забутим і не знаним.

    Архів вченого знаходиться в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України.

 

 

                                                          ЛІТЕРАТУРА

    Шаховський С.М. // Українська Радянська Енциклопедія. Т.12. – К.: УРЕ, 1985. – С. 370

    Шаховський Семен Михайлович //Шевченківський словник. В 2-х т. Т.2. – К. : УРЕ, 1977. – С. 553

    Історія української літератури. У 8-и т. Т. 8. Література післявоєнного часу ( 1946-1967 рр.) – К. : Наукова думка, 1971. – с. 271, 460, 533, 536,539, 543.

    Історія української літератури. У 2-х т. Т. 2. Радянська література .- К. : Наукова дум- ка, 1988. – С. 344, 345,346, 351, 358,359, 361,363.

    Ляш П. Письменник із Синяківщини // Нова праця. – 1986. – 13 грудня

    Письменники радянської України. 1917-1987 : Бібліографічний довідник. – К.: Рад.письменник, 1988. – С.456

    Проценко Л. А. Київський некрополь : Путівник-довідник. – К.: Укр.. письменник, 1994. – С.294