Вітаю Вас Гість

Вівторок, 27.06.2017, 10:11


Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Червень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 82
Друзі сайту
Чорнухинська ЗОШ

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Літературно-мистецька панорама краю


    

    НЕОНІЛА ІВАНІВНА БУКАЛО ( 1940. с. Чорнухи ) – поетеса.

    Закінчила Чорнухинську середню школу ім. Г.С. Сковороди, філологічний факультет Львівського державного універститету ім. І.Я. Франка. Працювала коректором у газеті "Комсомолець полтавщини ", "Молода громада".

    Автор поетичної збірки " Тайнопис таїнства"(2007). Друкувалася в обласних газетах.

 

    ЮРІЙ ФЕДОРОВИЧ ГОЛОВКІН  ( 29.08.1958, с. Харсіки )

    Закінчивши Чорнухинську середню школу ім. Г.С. Сковороди навчався на історич- ному факульткеті Полтавського педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка. Працював учителем, директором школи, головою Куріньської сільської ради, секретарем партій- ної організації колгоспу "Дружба". В 1988 р. переїхав в с. Соболівку Теплицького райо- ну Вінницької області, де працює директором загальноосвітньої школи 1-111 ступенів.

      Творчий доробок – понад 600 віршів, гуморесок, байок, мініатюр. Друкувався в поетичних збірниках "Перша ластівка ", "Теплицькі світанки "," Тепличчина сміється", в поетичному альманасі "З любов’ю в серці", газетах: "Сільські вісті", "Молодь Украї- ни ",  "Вінницькі відомості", "Вінницька правда”, "Вісті Тепличчини”,  "Нова праця " та інших.      

    Нагороджений знаком   "Відмінник  освіти України  "

 

    ЛІДІЯ МИКОЛАЇВНА ЗУБ (  12.05.1951, с. Харсіки ) – художник.

       Після закінчення Харсіцької восьмирічної школи в 1967 р.продовжила навчання в Чорнухинській середній школі ім. Г.С. Сковороди. Після закінчення Андріївського зооветеринарного технікуму працювала за спеціальністю в колгоспі "Маяк”, кухарем в дитсадку, з 1993 р. - санітаркою в районній лікарні.

     Малювати почала в 45 років. Створила понад 1000 картин.

     Персональні виставки влаштовувалися в Чорнухинському літературно-меморіально- му музеї Г. С. Сковороди.

     Проживає в с. Харсіки.

 

    ГРИГОРІЙ АНДРІЙОВИЧ КОСЕНКО  ( 06.05. 1951, с. Вороньки)- художник.

      Після закінчення Вороньківської середньої школи навчався в Уманському ПТУ. Служив на Балтійському флоті, після служби працював на заводі "Комунар" в м. Лубни. В 1975 р. повернувся в с. Вороньки. Працював секретарем комсомольської організації колгоспу ім. Карла Маркса, а після закінчення обласних курсів художників-оформлю- вачів – художником колгоспу.  З 199  р – завідуючий Вороньківським народним громадським музеєм.

     Малюванням захопився з дитинства.

     Персональна виставка влаштовувалася в Чорнухинському літературно-меморіаль- ному музеї Г. С. Сковороди.

     Проживає в с. Вороньки.

 

    ЮРІЙ ІПОЛІТОВИЧ ЛУЦЕНКО ( 7.09. 1938 р. , с. Бондарі) – художник.

    Після закінчення Бондарівської семирічної школи працював у колгоспі,  в 1957-1960 р.р. служив в армії. Заочно закінчив Московський народний університет культури. З  грудня 1960 по 1998 р. працював художником Чорнухинського РБК. Художник написав понад 3 тисячі картин. Роботи художника експонувалися на виставках в м. Полтаві, Лубни, Києві..Москві. Картини  художника прикрашають оселі багатьох земляків. Портрети славетного земляка його роботи є в Чорнухинському  літературно-меморіальному музеї Г.С. Сковороди , районній бібліотеці, м. Річмонді ( США).

 Проживає в с. Бондарі. 

   

    ТАМАРА МИКОЛАЇВНА МЕЛЬНИК ( 10. 11. 1966, с. Харсіки ) – майстер народної вишивки.

       Народилася в сім’ї колгоспника. Після закінчення Харсіцької восьмирічної школи навчалася в Прилуцькому педагогічному училищі. Після закінчення працювала стар- шою піонервожатою Чорнухинської середньої школи ім. Г.С. Сковороди, вихователем групи продовженого дня. З 19    р. – вчитель початкових класів.

    Займається вишивкою : вишила різною технікою чимало рушників, серветок.

    Персональна виставка експонувалася в Чорнухинському літературно-меморіальному ному музеї Г.С. Сковороди.

        Проживає в с. Харсіки.

    ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ МИРНИЙ ( 1.11.1935 р. с Супротивна Балка, Новосанжарського району, Полтавської області ).- поет.

    1954 р.  закінчив  Чорнухинську  середню школу ім. Г. С. Сковороди.  Після закінчен- ня історичного факультету Львівського університету  ім. І. Я. Франка (1959 р.), вчите- лював на Рівненщині, Полтавщині.

.   Його доля була пов”язана з нашим краєм, де В. С. Мирний працював у редакції районної газети, історико-краєзнавчому музеї. Переїхавши до Полтави працював мето- дистом Полтавської обласної організації УТОПІК, старшим науковим співробітником Полтавського краєзнавчого музею.

    Член Національної Спілки письменників України з 1973 р. З 1991 р. по 2000 р. очо- лював обласну організацію Національної  Спілки письменників України.

    Лауреат премії ім. Панаса Мирного (1999).

    Автор поетичних збірок : "Криниця” (1968), "Матіоли” (1970),  "Вечірнє поле”(1973),

 "Монолог землі” ( 1978), " Літні зорепади” ( 1979), " Світло берези” ( 1983), " Криниця” (1985), " Багряне гроно горобини” ( 1986), " Надія, вір, любов”( 1994), " В дорозі до храму”(1994) , " Вибране” ( 1995), Сурмачка "(2002),"Сто поезій про кохання "( 2003),  "Життя по колу йде: Поезія. Проза"(2005), збірок прози "Теплий дощ у неділю"(1999),  прозової збірки для дітей " Фантомас” ( 1991).

       Проживає в м. Полтаві.

 

    ПАВЛО МИХАЙЛОВИЧ ОВЧАРЕНКО ( 30.11. 1946, с. Городище)- поет

     Після закінчення сільської школи навчався в Тернопільському ПТУ, Гадяцькому культурно-освітньому училищі, Чернігівському юридичному технікумі.Харківському юридичному інституті.  В 1969-1971 р.р. працював завідуючим сільським клубом. Очолював комсомольську організацію колгоспу ім. Горького.З 1975 р. працював юристом на різних підприємствах м. Лубен.

      Автор збірки поезій " Рідний оберіг "(2006), друкується в газетах "Сільські  вісті ", "Гадяцький вісник ", "Нова праця. " Окремі твори  покладено на музику композиторами В. Стеценком, М. Троцаком, С. Чебушовим.

 

    ІВАН ІВАНОВИЧ ОНИЩЕНКО ( 3. 10. 1919 р. х. Гайки Чорнухинського району)- кандидат історичних нгаук, письменник.

    Після закінчення 8 класів Вороньківської середньої школи  навчався на робітфаці Харківського бібліотечного інституту, потім у цьому ж інституті. На початку війни доб- ровольцем пішов до армії. Закінчив військове училище хімічного захисту і був направ- лений на Західний фронт, де служив начальником хімслужби учбового батальйону, по- тім командиром  кулеметної роти.  Воював у складі Білоруського фронту командиром роти  окремого  хімічного  батальйону.   Отримав поранення, інвалід війни.

    І. І. Онищенко нагороджений орденом Богдана Хмельницького 111 ст., орденом Вітчизняної війни 11 ст., медалями.

    В післявоєнний час закінчив історичний факультет Київського державного універси- тету  ім. Т. Г. Шевченка ( 1947).  Працював у  Київському  філіалі   Центрального музею

В. І. Леніна, двадцять років – в Київському університеті ім. Т. Г. Шевченка.

Окремими виданнями вийшли повість "Марійка"(2003), "Стежинами життя: Вибране ". Друкується в періодичних виданнях

 

    ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ ПОНОМАРЕНКО ( 12.04.1962, с. Нова Діброва,) - художник.

       Після школи навчався у Веприцькому СПТУ, служив у армії. Звільнившись у запас закінчив курси художників – оформлювачів у м. Полтаві. Працював художником в колгоспі ім. Чапаєва.

     Пише картини, займається різьбою по дереву, виробами з природного матеріалу, ландшафтним дизайном.

     Персональні виставки експонувалися в м. Лубнах, Чорнухах, с. Хейлівщині.

     Проживає в с. Хейлівщині.

 

 

    ВІКТОР ІВАНОВИЧ РОЗСОХАНЬ ( 26.02. 1953. с. Вороньки ) - поет

     Закінчивши середню школу в 1969- 1974 р.р. навчався в Полтавському медичному стоматологічному інституті, після закінченя якого працював головним лікарем Білоусівської дільничної лікарні (1974-1983р.р.). В 1984-1987 р.р.- інструктор відділу пропаганди і агітації райкому Компартії України, опісля– лікар районної лікарні, заступник головного лікаря. З 200  р. – кореспондент обласної газети " Село полтавське”.

      Має поетичні збірки : " Ковчег надії” ( 1994), " Шумейків гай” ( 1995), " На вістрі світання”, " Зіниці ока”(2000) "Білі лебеді травня "( 2005), друкувався у збірнику "Віт-  рила – 89”, періодичній пресі.

      Проживає в с-щі Чорнухи.

      

    ВОЛОДИМИР ЯКОВИЧ СТАДНИЧЕНКО  (20.06.1936, м. Кременчук Полтавської області) - публіцист, громадський діяч,  кандидат історичних наук ( 1982), лауреат Дер- жавної премії ім. Т. Г. Шевченка (1982),  лауреат  Міжнародної журналістської премії

( 2000), заслужений журналіст України (1996).

    Навчався в Чорнухинській середній школі ім. Г.С. Сковороди, після в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, який закінчив у 1959 р. Працював кореспондентом газети "Радянська освіта "(1959-1963), відповідальним секретарем, заступником редактора  "Робітничої газети"(1963-1976), а в 1976-1983 р.р. –  головним редактором. Очолював Держкомітет по кінематографії УРСР (1983-1988), з 1988 по1993 р. був головним редактором газети "РадянськаУкраїна "( з 1991 р. - "Демократична Ук- раїна"), заступником голови Державного комітету по захисту державних таємниць в ЗМІ (1993-1994), заступник міністра в справах преси та інформації (1994-1996), з 1996 заступник голови Комітету з Національної премії ім. Т. Г. Шевченка.

    Автор книг: "Робітнича гвардія України"( у співавторстві, 1967),  "Повернення леген- ди "( у співавторстві, 1969),  ”Братерство робітничих рук" (1972), "Шукаю себе "(1976), "Атакуючий клас "(1977),  "Тайвань: крок у ХХ1 вік. Журналістські записи на рисовому папері”(1988), "Чиста земля. Правдиві і щирі свідчення, вільні журналістські нотатки шукача істини в глибинах часу, в просторах світу "(2000), "Іду за Сковородою : Сповідь у любові до вчителя " (2002), " Наш перворозум. Грригорій Сковорода на портреті і в житті"( у співавторстві, 2004), "Зелений дзвін "( 2008).

    Проживає в м. Києві.

 

 

    ВОЛОДИМИР ДМИТРОВИЧ СТЕЦЕНКО ( 01. 07. 1951 р. , с. Висока Вакулівка Ко- зельщинського району, Полтавської області).- композитор, лауреат Міжнародної премії ім. Г. С. Сковороди (2008 ).

     Після служби в армії вступив на навчання на диригентсько-хоровий відділ Гадяць- кого культурно-освітнього училища ім. І. П. Котляревського. По його закінченню працював у Козельщинському районі, а з 1976 по 200  р. – викладач Чорнухинськї дитячої музичної школи. Заочно закінчив музично-педагогічний факультет Київського державного педінституту.

    Створив понад ?  пісень,    інструментальних творів, які опубліковані в пісенних збірниках : " Мамине тепло” ( 1994),”Єрусалим квітів"(1995), " Криниця мого кохання”, " Матері”( 1996), " Осягнення” ( 1997), " Спогад” ( 1997) , "Пташеня на промені”, "По-

вернення Григорія Сковороди","Твої стежки" (1998), "Великий луг Григорія Сковоро- ди"(2002),  "Грала білка на сопілці" ( 2004), "Українка я маленька ", музична п’єса "Мандрівочка пахне. Зустрічі Сковороди" в книзі Я. Кремінського  "Мандрівочка пахне"( 2005),Василеви окрайці "(2009), дитячі пісні друкуються в журналі "Малятко".    

     Член Всеукраїнської музичної спілки.

   

   

    ІВАН СТЕПАНОВИЧ ТАТАРЧИК  ( с. Гільці Чорнухинського району) -художник.

    Після закінчення Гілецької середньої школи навчався в Київському політехнічному інституті. Трудову діяльність розпочав на заводі "Запоріжсталь. Працював   на різних партійно-господарських посадах. Кілька років надавав технічну допомогу в розвитку промисловості Гвінейської республіки ( Африка).

   Африканський континент вразив своєю екзотичністю, внаслідок чого зявилися перші художні роботи.

    Персональна виставка влаштовувалася в Чорнухинському літературно-меморіально- му  музеї Г. С. Сковороди.

     Проживає в с-щі Чорнухи.

    

    АНАТОЛІЙ ЮРІЙОВИЧ ХОМЕНКО (06.12. 1989, с-ще Чорнухи) – художник.

    Закінчив Чорнухинську середню школу ім. Г.С. Сковороди. Навчався в Березово-рудському сільськогосподарському технікумі.

    Малювати любив з дитинства. Активно займається живописом з 2001 р., але найбіль- ше приваблює портретний жанр та різьба на гусячих яйцях.

     Персональна виставка влаштовувалася в Чорнухинському літературно-меморіально- му музеї  Г. С. Сковороди.

     Проживає в с-щі Чорнухи.

 

    ГЕОРГІЙ МИКОЛАЙОВИЧ ШИБАНОВ ( 24.09.1949, м. Золотоноша Черкаської області) – мистецтвознавець, журналіст.

    В 1978 р. закінчив мистецтвознавчий факультет Київського державного художнього інституту. Працював науковим співробітником Лохвицького історико-краєзнавчого музею ім. Г.С. Сковороди, Тернопільського краєзнавчого музею (1973-1978), редакто- ром машівської та чорнухинської районних газет " Колгоспні вісті ", " Нова праця  ", власним кореспондентом обласних газет "Зоря Полтавщини ", "Село полтавське ".

      З 2001р. – начальник відділу внутрішньої політики Чорнухинської РДА.

    Автор книг "Нестор Городовенко: життя і творчість"(2001),"До світла вічної       істини : Бесіди з митрополитом Феодосієм"(2006), друкується в журналах:"Музика",  "Наука и жизнь",  "Полтавські єпархіальні відомості" ," газетах :"Літературна Україна",

" Культура і життя ","Село полтавське", "Вільне життя ",  "Нова праця", "Зоря”      
    Заслужений діяч мистецтв України  (2005).

 

    ДМИТРО РОМАНОВИЧ ШУПТА ( 26.01.1938 р., с. Курінька)- український поет.

    Народився в сім”ї колгоспника. Після закінчення Мокиївської середньої школи навчався в Севастопольському технічному училищі, працював котельником на Севасто- польському заводі, навчався в Сімферопольському медичному училищі та Кримському медінституті. З 1960 р. працював хірургом, комбустіологом в Київськовому опіковому центрі.

   Опанував негентропійну медицину та інформфітотерапію, оволодів бімануалістикою. Його наукові праці з медицини : "Значення фітотерапії в екстримальних умовах", "Манутерапія шийного відділу хребта хворих у літньому віці" та інші публікувалися в фахових журналах. Д. Р. Шупта створив унікальну працю "Хірург без ножа " в якій вперше у світі згруповано майже тисячу рослин, що з найдавніших часів і до наших днів використовуються хірургами .

    Працює старшим викладачем кафедр української філології та журналістики При- дністровського Державного університету ім. Т. Шевченка.

    Член Національної Спілки письмеників України з 1986 р.

    Лауреат Міжнародної премії ім. Г. С. Сковороди (1992), заслужений працівник куль- тури України (2007).

    Видав поетичні збірки : " Провісники цвітіння”, "Полум”я мелодій”( 1968), " Колиска поколінь " ( 1975),  " Знак літа” ( 1981),  " Біль стебла” ( 1985),  " Звичаї землі” ( 1987),

" Чаїне озеро”, " Світовщина” ( 1989), " Осягнення” ( 1993),  "Єрусалим квітів” (1995), "Сонях сонетів"(1996), ”Листя клена”, "Птахи попелу ", ”Плавба", "ДажБожа Сварожа", "Конотоп" (1998), "Межінь",(2000),"Сонях сонетів"(2001), "Чорнобривці Придніст- ров’я” ,"Сад рьоандзі”,(2002), "Лицар моря " (2004), "Веселка Дністрова ","Осіння грань","Одкровення Івана Залізного",  " Кімерії Золоте Руно ", "Дивани Роксолани", "Коротке речення доби ",  "Кенгурятко і Тушканчик ".

    На вірші Д. Шупти композитори В. Стеценко, П. Лойтра, В.Вовк та інші написали вокальні цикли "Єрусалим квітів”(1995),  "Осягнення "(1997), пісні, які ввійшли до музичних збірок : "Пташеня на промені"(1998), "Лебеді Зеленої неділі "(1999), "Сріблястий вітрильник", "Грай, козацька кобзо "(2004),  "Василеві окрайці " (2009).  

    Проживає в м. Одесі.