Вітаю Вас Гість

Вівторок, 19.03.2024, 12:56


Меню сайту
Форма входу
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архів записів
Друзі сайту
Чорнухинська ЗОШ


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Василь Ващенко


ВІДДІЛ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ

         ЧОРНУХИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ  
ЧОРНУХИНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА  
БІБЛІОТЕКА ім. Г.С. СКОВОРОДИ


  КРАЄЗНАВЧА БІБЛІОГРАФІЧНА РОЗВІДКА       
Чорнухи   2010    

 

ВИДАТНИЙ ТЕОРЕТИК І ПРАКТИК ВІТЧИЗНЯНОГО 
БДЖІЛЬНИЦТВА-З ВОРОНЬКІВ

              

  З плином часу нащадки загубили чимало славних імен своїх краян, які зробили певний внесок в розвиток народного господарства, науки, культури.

Серед цих імен - один з видатних діячів бджільництва на Україні Василь Федотович Ващенко, уродженець містечка Вороньки Лохвицького повіту ( нині Чорнухинського району). Народився майбутній пасічник 1850 року. Його батько був збіднілим дворянином, помер коли Василеві було 12 років. То ж три хлопці залишилися круглими сиротами, і потрібно було самим дбати про кусень хліба. Хлопці обробляли землю, що залишилася у спадок,  садили  великий баштан, сіяли мак, збуваючи врожаї на місцевих ярмарках та в  Києві.  Коли Василеві  виповнилося  14 років він захотів зайнятися  бджільництвом. Маючи  якусь копійку та позичивши ще  в добрих людей,  придбав 17 вуликів - дуплянок по 1 крб. 70  коп.  Юному  пасічникові чимало порад  давав пасічник із  одного з сусідніх сіл Степан Давиденко. Але перша спроба  пасіч никування  закінчилася невдало: більшість  бджіл у вуликах-дуплянках пропали, оскільки вони були трухлявими.  Хлопчина  позичив грошей і знову придбав бджіл.

    Навчений гірким досвідом був більш допитливим і уважнішим у пасічнику ванні, і невдовзі невтомна праця почала давати свої перші плоди: збільшувалася кількість вуликів,  медозбір. Юнак  не  просто  пасічникував.  Слухаючи поради досвідчених дідів-пасічників, перевіряв усе це на власному досвіді.     

     І незабаром дійшов висновку, що в  традиційному бджільництві є чимало і хибного, і спірного. Одного разу перебуваючи в  Києві  на базарі  він побачив сотовий  мед в рамці Долиновського.  Виявилось,  що ці  рамки  були з пасіки П. П.Корженевського.  І молодий пасічник, за його спогадами, в 1871 р. виготовив вулик Долиновського  для  своєї пасіки.  Через 3 роки  пасічник  мав 21 сильну бджолосім’ю, з якої мав 87 пудів меду і 3  бджолосім’ї слабих,  з яких майже не  отримав  меду.  Продовження  експерименту  показало,  що  сильна бджолосім’я дає і більше меду. То ж Василь Федотович почав вести боротьбу з несвоєчасним роїнням. Як відзначають фахівці метод  пасічникування В. Ф. Ващенка полягав у  тому, "щоб не допустити роїння бджіл та  ройового  настрою  під  час  головного взятку  і безперервно  нарощувати  їх силу, достатню для використання двох взятків – cереднього літнього і пізнього ".  Запропонована молодим пасічником нова технологія у бджільництві відзначалася прос- тотою і малими затратами праці. Ці принципи протиройових  методів нашого земляка використовуються пасічниками і сьогодні.

    Господарюючи на пасіці Василь Федотович  випробовував нові  методи ведення бджільництва, ділився своїм досвідом з іншими пасічниками. В 1878 р. він змінив конструкцію рамки. І тепер це був новий вулик-лежак конструкції Ващенка, особливістю якого була будова верхніх брусків рамок. Нові вулики конструкції Ващенка перешкоджали роїнню бджіл,легко чистилися, використовувалися як лежаки і як стояки . З часом вулик цієї  конструкції  знаходить визнання у багатьох пасічників,  навіть  широковідомих  професіоналів - промисловців , хоча ім’я його творця деякий час залишалося невідоме широкому загалу пасічників.  В 1882 р цей вулик експонувався на Київській губернській виставці  і отримав нагороду –велику  срібну медаль.  Ця  нагорода вручалася священику Раєвському за нову конструкцію вулика, але він відмовився від неї, назвавши ім’я  дійсного її  конструктора.  Відтепер  ім’я  нашого  земляка стало широковідомим на не лише на українських землях, а й у багатьох куточ ках Російської імперії.

    Василь Федотович був не тільки теоретиком, а й великим практиком. Своїми методами пасічникування,  любов’ю  до крилатих  трудівниць, наполягли- вою працею і глибокими, повсякчас поповнюваними знаннями зумів тогочас- не примітивне бджільництво  поставити на досить солідний рівень,довівши, що бджільництво є серйозною галуззю сільського господарства, яке при вмілому господарюванні даватиме значний прибуток.

    Здобувши першу славу і визнання пасічник займається дослідницькою роботою : провів аналіз відомих на той час конструкцій вуликів як російських, так закордонних.  В результаті копітких досліджень він дійшов  до висновку, що конструкції російських пасічників не поступаються іноземним, а в дечому навіть переважають їх. Він був також активним  пропагандистом кочівного бджільництва.  Дослідник – пасічник вивчає літературу  з бджільництва, зок- рема праці А.М. Бутлерова, К.А. Левицького.

    З часом В. Ф. Ващенко розширює свою пасіку до 300 вуликів  і переходить на промислове виробництво меду і продуктів бджільництва . З 1874 р. займається експортом меду за кордон.

      Василь Федорович Ващенко був організатором і учасником  багатьох вис тавок, з’їздів  бджільництва, ярмарків, вкладав свої кошти в їх організацію. Так, в 1913 р. на власні заощадження він  збудував  павільйон на  Всеросійсь- кій виставці. Своїми знаннями і вмінням він також щедро ділився з молодими пасічниками.

     Ім’я українського бджоляра В. Ф. Ващенка добре відоме не тільки  українським а й російським пасічникам. Його добре знали відомі російські вчені-пасічники Г. І. Лисянський і В. Ю. Шимановський, великий знавець техніки сві тового бджільництва, С. П. Красноперов, засновник популярного журналу "Бджільництво ", автор популярної книги з бджільництва,  яка  витримала  14 перевидань.

     Чимало зусиль  В. Ф. Ващенко доклав  для  розвитку  діяльності Південно-російського товариства бджолярів,  для організації Боярській школи бджільництва, яку заснували при Товаристві 1902 р. і яка була єдиним на всю Росію навчальним закладом у цій галузі сільського господарства. Разом з О. Х.Андріяшевим, визначним діячем українського бджільництва  і засновником школи  він приділяв велику увагу її розвитку, організації дієвого навчального про цесу. То ж не випадково саме він до останніх днів свого життя  був опікуном школи, пізніше – головою шкільного комітету. В 1914 р. за власні кошти збудував двоповерховий навчальний корпус і  механічну майстерню, в  якій учні мали змогу виготовляти вулики, пасічницький інвентар, переробляти продукти ,бджільництва. Неодноразово невтомний  пасічник обирався членом  правління Товариства бджолярів, а після смерті його голови  О. Х.  Андріяшева у 1907 р.- головою товариства . Як авторитетний пасічник брав участь у роботі Всеросійських з’їздів пасічників у 1911 та 1913 роках : виступав з доповідями та брав участь у виставках, які організовувалися для делегатів з’їзду.  До 50-річчя пасічника статтею про визначного пасічника відгукнувся "Листок пче ловода " .

    Варто відзначити простоту і скромність Василя Федотовича, який ніколи і ні за яких обставин, досягши помітного становища серед відомих пасічників

не виділявся.

     В квітні 1918 р. перестало битися серце одного з найвидатніших діячів українського бджільництва.

   Ім’я нашого славного земляка, визнаного теоретика і практика вітчизняного бджільництва занесено до Енциклопедії сучасної України, Виробничої  енци- клопедії бджільництва, його методи пасічникування описуються і сьогодні в фаховій літературі.

                                             ЛІТЕРАТУРА

    Ващенко Василь Федотович // Енциклопедія сучасної України. Т.4. – К. : 2005. – С. 169

     Ващенко Василь Федотович // Виробнича енциклопедія бджільництва. – К. : Урожай,  - С. 58-59

     В. Ф. Ващенко //Календар пасічника. – К.: Урожай, 1995. -  С.34

     Максименко А. І. У нашого земляка є чому повчитися / А.І. Максименко //

Пасіка. – 2000. - № 3. – С. 18

      Пасєка В., Коцюмбас О. До 150-річчя з дня народження О.Ф. Ващенка // Український пасічник. – 2000. – № 8. – С. 22-23

       Самородов В. Основоположник сучасного українського бджолярства / В. Самородов // Зоря Полтавщини. – 2009. – 9 січня

                                                                                              

                                                                                               Підготував :

                                                                                М. Булда,  директор ЦРБ

                                                                                ім. Г.С. Сковороди